накопичуючі (бойлерного типу)

В тих випадках, де потреба гарячої води значно перевищує можливості проточного нагрівача, застосовується бойлер, тобто воднагрівач накопичуючої дії. Власне, такого типу обладнання є найбільш відомим і популярним серед споживачів, оскільки має ряд об'єктивних переваг: порівняно невелике енергоспоживання (до 2 кВт на годину), можливість підібрати необхідний об'єм залежно від особистих чи господарських потреб, придатність існуючої мережі електропроводки (мідної чи алюмінієвої), довговічність в експлуатації.

По цій причині, до складових , з яких виготовляється захисне покриття робочого баку, висовуються високі вимоги: воно має бути міцним, довговічним, стійким до температурних перепадів та порівняно недорогим. Виробники водонагрівачів такого типу вибирають один з двох шляхів вирішення цього завдання. Перший полягає у використанні спеціальної сталі, яка містить легуючі додатки (нікель, хром, молібден). Їх присутність сприяє створенню на сталевій поверхні пасивної у хімічному відношенні плівки, що захищає метал від корозії. Легована (нержавіюча) сталь - досить дорогий продукт, а виготовлення баку з цього матеріалу є досить складним технологічним процесом, який в кінцевому результаті відбивається на кінцевій вартості водонагрівача в бік її збільшення. Тому більшість виробників обрали інший шлях захисту від корозії, використовуючи у виробництві звичайну вуглецеву сталь, яка вкривається наливним способом титан-кобальтовою емаллю. Таке покриття ще називають склофарфором, оскільки емаль у технологічному процесі запікається за температури 850°С, перетворюючись на гладку і рівномірну поверхню, подібну до поверхні посуду.

Крім цього, аби здешевити технологічний енергоємкий процес, останнім часом застосовується спосіб покриття робочого баку методом наноситься методом електролізного напилення - одноразового чи кількаразового. Такий спосіб є безумовно дешевшим, проте і безумовно менш якісним, так як і товщина шару покриття є значно тонкішою. Таке покриття не витримує значного навантаження та температурних процесів, що неодмінно відбуваються в процесі роботи водонагрівачів, і, як наслідок, не є довговічним.

Зрозуміло, що стовідсоткової гарантії при покритті чи напиленні не досягається, оскільки в захисному шарі під час транспортування, встановлення і екслуатації утворюються мікротріщини, що можуть стати осередком корозійних процесів. Для вирішення цієї проблеми у всіх водонагрівачах з таким баком встановлюється захисний анод (магнієвий, титановий тощо), який сприймає на себе процес електрохімічного кородування. Відповідно до цього, термін гарантії робочого баку, виконаного з нержавіючої сталі становить 5-10 років, а баку, вкритого титановим напиленням чи захисною склокерамічною емаллю – 2-7 років.

Крім цього, такі водонагрівачі можуть довгий час зберігати гарячу воду за принципом «термосу», з мінімальними втратами температури (не більше 0,5°С за годину) завдяки різноманітній теплоізоляції. Виробники водогрійного обладнання здебільшого використовують для цього пінополіуритан (безфреонову піну) або пінополістирол (пінопласт), які мають добрі теплоізоляційні властивості. Ззовні водонагрівач може мати металеве, пластикове або комбіноване покриття корпусу.

До недоліків такого типу водонагрівачів можна віднести їх габаритні розміри і циклічність роботи (потрібен час для того, аби загріти потрібний об'єм води).

Безтискові над та під мийкою